08-07-2003 ПІД
ТЕПЛИМ НЕБОМ
ФЛОРИДИ
Шостий пастирський
візит
Патріарха
Філарета до США
Одразу
зазначу, що
Флорида у
12-денній
поїздці Його
Святості до
США (20 червня – 1
липня 2003 p.) була
прикінцевим
штатом його
подорожі. Але
наша
делегація
(Його
Святість,
протоієрей Петро
Зінич і автор
цих рядків)
перебувала
під теплим
небом цього
найпівденнішого
штату США
найдовше – з
огляду на
важливу
частину
програми
перебування Патріарха
в цій
могутній
країні світу.
Крім
Нью-Йорка, в
який ми
власне
прилетіли з
України як у
"повітряну
браму"
Америки, Патріарх
з делегацією
відвідав
Бріджпорт,
Сеймур (штат
Коннектикут)
і розкішну
своєю природою
субтропічну
Флориду. Його
Святість багато
разів
приїздив до
США (до речі,
нині сповнилося
40 років, як він
уперше
відвідав 1963 р. цю
заокеанську
країну), але в
сані Патріарха
Київського і
всієї
Руси-України
владика
Філарет вже
вшосте
прибув до
Сполучених
Штатів.
Частота
його поїздок
має одну
поважну причину:
наш Патріарх
є правлячим
архієреєм для
низки
парафій
Української
Православної
Церкви в США,
котрі
залишилися у підпорядкуванні
Київського
Патріархату.
Ці парафії
зберігають
вірність
традиції, відколи
блаженної
пам’яті
митрополит
Мстислав (1898-1993)
був обраний
Патріархом
Київським і
всієї
України (5
червня 1990 року)
і, згідно давно
заведеному в
світовому
православ’ї
порядку,
православні
українці у
США й Україні
стали однією
Помісною
Православною
Церквою.
Особлива
теплота
зустрічей і
щире бажання
наших братів
і сестер у
США,
висловлені під
час минулих
поїздок
Патріарха, –
щоб владика
взяв участь у
відзначенні
ювілею
50-річчя
однієї з
парафій
(Святої Трійці
у місті
Бріджпорті), –
спонукали
Патріарха
залишити на 12
днів
Золотоверхий
Київ і поїхати
в Америку.
Крім того,
шануючи
світлу пам’ять
Патріарха
Мстислава, ми
прагнули разом
помолитися
за спокій
його душі в
десяту
річницю його
упокоения.
Панахиди по владиці
Мстиславу
проходили в
червні по багатьох
українських
парафіях.
Була така панахида
й у
Свято-Володимирському
кафедральному
патріаршому
соборі в
Києві; а у США
ми
переглянули
відеофільм
із записом
панахиди у Баунд
Бруку (штат
Нью-Джерсі),
де в крипті
храму-пам’ятника
св.Андрія
спочиває
прах покійного
Патріарха.
...Відзначення
ювілеїв у
всьому світі
більш-менш
однакове:
люди в
урочистій
обстановці
підводять
підсумки
прожитого і
зробленого.
Церковні
ювілеї все ж
мають
суттєву
відмінність:
люди хваляться
не так своїми
досягненнями,
працею, як славлять
Бога, Який
благословив
їх на все добре
і допоміг їм
у всьому.
Саме так
відзначалося
50-річчя
української
православної
Свято-Троїцької
парафії у
Бріджпорті, –
з прослави
Бога за Його
милості і
щедроти, за
те, що зберіг
цю спільноту,
наснажив на
примноження
духовних
скарбів,
благословив
матеріальне
благополуччя
всіх
поколінь
українських
емігрантів.
Під час
Божественної
Літургії
Його Святість
Патріарх
сказав
глибоку за
своїм
богословським
змістом
проповідь на
неділю Всіх
Святих. Він
особливо
підкреслив
важливість
усвідомлення
нами, християнами,
заступництва
усіх
подвижників
за Христову
віру – від
апостольських
часів дотепер.
Патріарх
розкрив
перед
численними
віруючими (а
у
Свято-Троїцький
храм у
Бріджпорті
на 22 червня
прибули
також
українці із
сусідніх
штатів) силу
молитви до
Святих
Христових –
як однієї з
основних
запорук
благополуччя
у житті
дочасному й
особливо – у
“житті будучого
віку”.
Забігаючи
наперед, скажу,
що під час
цього
шостого
візиту у США
Патріарх
Філарет
виступав
понад 20 разів
(за 12 днів) з
проповідями,
публічними
промовами на прийняттях
у громадах,
благословіннями
на різних
посвяченнях
(наприклад
при освяченні
іконостасу в
Бріджпорті, а
також приватних
помешкань
громадян
різних міст і
містечок). І
жодного разу
не
повторився,
не вдавався
до так званих
"стандартів"
церковних
проповідей.
Як і своїх
"Словах" в
Україні, наш
предстоятель
знаходив у
біблійних,
євангельських
скарбах, у
діях Божого
Промислу, у
Священному
Переданні
такі
аргументи, такі
приклади, які
торкалися
сердець усіх
слухачів, бо
були
актуальними,
життєвими, переконливими.
У Бріджпорті
Патріархові
співслужили
священики
Олекса Шутер,
Ярослав
Думанський,
Олег
Жовнірович,
Володимир Немира,
Петро Зінич.
Вся громада
цієї парафії
на чолі з
головою
парафіяльної
управи
Анатолієм
Фальком
виявили
належну
гостинність
своєму
Предстоятелеві
і його
київським супутникам
– і під час
святочного
прийняття, і
при
освяченні
іконостасу, і
на нараді
священиків
та голів
парафіяльних
управ
північно-східних
штатів
Вікаріату
УПЦ
Київського
Патріархату
у США.
23 червня,
після
панахиди,
Святійший
Патріарх у
своїй
промові
підкреслив
роль особи владики
Мстислава як
першого
Патріарха Православної
Церкви у нас
за всю
тисячолітню
історію
християнства
в Україні.
Фактично
після
панахиди в
церковній залі
відбулася
пам’ятна
конференція,
на якій
виступило
чимало людей,
котрі
особисто знали
Патріарха
Мстислава,
разом з ним
розбудовували
і зміцнювали
Українську
Церкву у США й
Канаді.
Українські
учасники
розповідали
про роки
патріаршества
Мстислава,
про його
інтронізацію
у
Софійському
соборі в Києві
й
неодноразові
приїзди в
Україну. Одна
з учасниць
конференції,
Анна Боровик,
прочитала
свого вірша
про владику
Мстислава.
Досить
змістовною
була нарада
представників
північно-східної
частини
парафій
Київського
Патріархату
у США. У
виступах
провідною
була така
думка:
створення
Вікаріяту УПЦ
КП на
американській
землі торік
весною і поставлення
вікарним
єпископом
владики Степана
(Біляка)
цілком себе
виправдало,
внесло важливий
організаційний,
консолідуючий
елемент у
життя
тутешніх
українських
парафій. При
всіх
об’єктивних
труднощах
зв’язків між розкиданими
по різних
штатах
православними
громадами,
вікаріатська
система управління
дає багато
можливостей
для
молитвних
взаємин між
вірними, а
також для
духовного
зближення
тутешніх
українців з
нашою
столицею – святим
Києвом.
Швидко
промайнули
кілька днів
перебування
патріаршої
делегації в
штаті
Коннектикут.
Повертаємось
на лімузині
до нью-йоркського
летовища
імені Джона
Кеннеді і з
нього на
лайнері
"Боїнґ"
компанії "Американські
Авіалінії"
відбуваємо у
найпівденніший
край штату
Флорида –
місто Маямі.
За три години
польоту
проминули
велелюдний
Нью-Йорк,
білокам’яний
Вашинґтон,
промисловий Річмонд
– летимо ж бо
до теплих
морів. Флорида,
в якій
Патріарх
Філарет не
вперше, зустріла
його
делегацію
теплим
вітерцем з
Атлантики,
розкішною
субтропічною
природою, а що
найбільше –
привітністю
її мешканців,
серед них –
громад
українців.
Життя під пальмами
приємне, але
помітно
дорожче, ніж
в інших
штатах бо ж
Флорида – це
земля
всесвітньо
відомих
курортів.
Тутешні
українці добре
працювали у
північних
штатах,
приробилися
на грошах,
щоб мешкати в
чудовій, хоч
і далеко не
дешевій
місцевості.
Усі тутешні
блага не
знизили їх
ревності у
вірі в Бога. Повнотою
серця вони
відчувають
присутність
в їхньому
житті
Господнього
благословіння,
тому
збудували
церкви, схожі
архітектурою
і внутрішнім
ладом до
церков у матірній
землі
українській.
В цих гарячих
субтропіках
вони,
здається, ще
більше
живуть
Україною, ніж
коли
працювали в
інших місцях.
Нашу
делегацію
гостинно
прийняли у
своєму
розкішному
будинку-палаці
Олексій та Галина
Воскобійники
– відомі в
Україні люди,
та й у
Америці їх
знають – від
будівельних
майданчиків
(пан Олексій –
відомий
інженер-будівельник,
пані Галина –
не менш
відома
майстриня-дизайнер)
до високих
політичних
кіл вашингтонського
столичного
естаблішменту.
З їхнього
будинку, що
поблизу
океанського
узбережжя,
Патріарх
Філарет
виїздив у
різні міста й
містечка
півострова
для участі в
Богослужіннях
і для
зустрічей з
парафіянами.
Одна з таких
зустрічей
мабуть
надовго запам'ятається
флоридцям, як
також і всім
гостям, що
прибули 26
червня 2003 року
до собору
Входу в храм
Пресвятої
Богородиці у
місті Норт
Порт, яке
розкинулося
поблизу
узбережжя
Мексиканської
затоки. Тут, у
храмі місцевих
українських
греко-католиків,
з ініціативи
настоятеля
собору о.
Северина
Ковалишина,
відбувся
християнський
екуменічний молебень
"Молитва за
єдність
християн".
Своєрідним
імпульсом
для
проведення
такого молебня
стала
визначна
подія в
Україні –
показ у
католицьких
і
православних
храмах нашої
держави
точної копії
шанованої
всехристиянської
реліквії –
Туринської
плащаниці
(виставлялася
вона для
огляду й
поклоніння у
львівському
соборі
св.Юра, у
київському
Свято-Володимирському
патріаршому
соборі й київській
церкві
св.Василя
Великого). В
далекій Америці
флоридська
християнська
спільнота,
довідавшись
із преси та
від
очевидців про
зустріч і
спільний
молебень
Патріарха
Філарета і
Кардинала
Любомира
Гузара у
Свято-Володимирському
соборі біля
плащаниці,
вирішила
скористатися
приїздом
Патріарха у
Флориду, щоб
продовжити
християнський
діалог з
ширшим колом
архиєреїв,
клириків і
мирян:
православних,
греко-католиків,
римо-католиків,
протестантів
– українців
та
американців
Молебень
розпочав
старший за
гідністю архиерей
– наш
Патріарх
Філарет
словами: "Благословен
Бог наш
завжди, нині
і повсякчас, і
навіки
віків". Далі
представники
конфесій
виголошували
по одному
проханню до
Господа за
порядком, а
хор на кожне
прохання
відповідав:
"Господи
помилуй".
Поперемінне
звучали
українські й
англійські
виголоси, потім
промови
присутніх
представників
і предстоятелів
Церков і
конфесій. У
своїй короткій
промові Його
Святість
Патріарх
Філарет підкреслив,
що перед
суворими
викликами
нашого
неспокійного
віку тільки
єдність
християн
може
відвернути
величезні
небезпеки, які
загрожують
самій
європейській
цивілізації
і
християнській
вірі.
Приємно
було бачити
серед
учасників
"Молитви за
єдність
християн"
єпископа
однієї з
протестантських
конфесій США
Миколу
Мельника,
який багато
років
очолював у
Києві
Українське
Біблійне Товариство,
а віднедавна
замешкав на
Флориді. Він
дуже тепло,
сердечно
привітав
земляків –
нашого
Патріарха і
членів його
делегації. В
організації
молебня у
Норт Порті
активну участь
брало багато
мирян.
Хотілося б
добре слово
сказати про
відому
родину
Валентина і
Раїси Кохно,
їхнього сина
доктора медицини
Тараса, які
потратили
багато часу,
енергії й
засобів при
підготовці
спільного молебня,
а під час
перебування
Патріарха з
делегацією в
Норт Порті
гостинно
відчинили
перед нами
двері свого
дому.
Позиція
Української
Православної
Церкви
Київського
Патріархату
щодо єдності
християн
ґрунтується
на
євангельській
тезі: щоб усі
були одно.
Патріарх
Філарет
постійно
проводить цю
тезу в життя.
Зокрема,
виступаючи в
ООН 19 грудня 2002
року,
Патріарх
підкреслив:
"Могутній
потенціал
Римо-Католицької
Церкви разом
з духовністю
Православної
Церкви і
соціальним служінням
протестантських
Церков могли
б відновити
християнський
дух у
християнстві,
щоб воно, як
сіль, не
втратило
своєї якості
й історія не
викинула
його на
потоптання".
Наступного
дня після
екуменічного
молебня
Патріарх
служив
Божественну
Літургію в
українському
православному
храмі св. апостола
Андрія в Норт
Порті. Його
проповідь
під час
Богослужіння
була
приурочена
Дню Українських
Святих, який
відзначається
через тиждень
після Дня
Всіх Святих.
Патріарх згадав
багато імен
подвижників,
які просяяли
в Україні,
освітивши
світлом віри
всю багатовікову
історію
нашої Церкви.
Разом з
Патріархом
тут служили
вікарний
єпископ УПЦ
Київського
Патріархату
на США й
Канаду
Степан (Біляк),
священики
Михайло
Борисенко,
Іван Фатенко,
Віктор
Полярний,
Петро Зінич.
У другій
половині дня
Його
Святість
відбув з Норт-Порта
до
Атлантичного
узбережжя
Флориди.
В суботу 28
червня
Патріарх
взяв участь у
засіданні
єпископської
ради
Вікаріяту.
Засідання
проходило в
церковній
залі при українському
православному
храмі св.
Миколи, який
є
кафедральним
собором
вікарного єпископа
Степана
(Біляка).
Оскільки на
засідання прибули
священики й
голови
парафіяльних
управ, котрі
не змогли
приїхати для
участі в
нараді у
Бріджпорті
(штат
Коннектикут),
Патріарх
поінформував
єпископську
раду про
зустріч у
Бріджпорті. У
виступах і
запитаннях
були
продискутовані
питання
внутрішнього
життя
Вікаріяту,
висловлена
готовність
багатьох
українців у
США
зберігати
молитовну й
канонічну
єдність з УПЦ
Київського
Патріархату.
На засіданні
єпископ
Степан
(Біляк)
поінформував,
що він
призначає, згідно
Статуту
Вікаріяту,
своїм
секретарем
(керівником
канцелярії) і
адміністративним
референтом
архимандрита
Питирима з
Чикаґо. Патріарх
Філарет у
своєму
виступі
позитивно оцінив
діяльність
Вікаріяту,
вікарного
єпископа
Степана
(Біляка) і
назагал
єпископської
ради, а також
зміст
"Інформаційного
бюлетеня УПЦ
Київського
Патріархату
у США", який
редагує
настоятель
Свято-Миколаївського
кафедрального
собору в
Купер Ситі,
Флорида, митрофорний
протоієрей
Віктор
Полярний.
В
передостанній
день
перебування
під теплим
небом Флориди
Патріарх
служив
Божественну
Літургію в
кафедральному
соборі в
Купер Ситі. При
вході в собор
його вітали
єпископ
Степан,
настоятель
собору
священик
Віктор Полярний,
голова
парафіяльної
управи
Леонід Гусак.
Від імені
Сестрицтва
св.Ольги в
Купер Ситі пані
Іванка
Богданів
піднесла
Патріархові
хліб-сіль, а
інші
членкині
Сестрицтва
вручили
квіти –
запашні й
екзотичні
квіти субтропіків.
Патріархові
співслужили
єпископ
Степан,
архимандрит
Питирим,
священики Віктор
Полярний і
Петро Зінич.
З огляду на
вшанування
цієї неділі
Українських
Святих, Патріарх
у проповіді
сказав про
печерських подвижників-затвірників,
які не
виловлювали
гріхи інших
людей, як це
часто буває
сьогодні, а
дивилися на
себе,
усвідомлюючи
свої недосконалості,
тому й
боролися з
гріхом – аж до
того, що
закопували
себе по шию в
землю (як це
зробив
блаженний
Іван
Багатостраждальний),
щоб побороти
гріховні
пожадання тіла.
Згодом на
урочистому
прийнятті у
церковній
залі
Патріарх
виступив з
промовою, в якій
детально
проаналізував
церковну ситуацію
в Україні,
зокрема, в
нашій святій
Помісній
Українській
Православній
Церкві
Київського
Патріархату.
У
понеділок 30
червня
Патріарх
освятив дім родини
Воскобійників
у місті Бока
Ратон. Олексій
і Галина
Воскобійники
недавно вселилися
в цей чудовий
дім, де так
приємно
гостювала
наша
делегація під
час
перебування
на Флориді.
Увечері в цьому
домі панство
Воскобійників
влаштувало
прийняття
для місцевої
української
громади з
нагоди
відбуття
патріаршої
делегації на
Батьківщину.
У вівторок 1
липня ми відбули
з міжнародного
летовища в
Маямі в
Нью-Йорк, а звідти
прямим
рейсом у
Київ. У
нью-йоркському
летовищі
імені Джона
Кеннеді з
нами був парафіянин
українського
кафедрального
собору
св.Володимира
в Нью-Йорку
пан Юрій Федорів,
який допоміг
нам
полагодити
деякі формальності
при
пересадці з
американської
авіалінії на
українську
"Аеросвіт".
Патріарх і
всі ми, що
його
супроводжували,
з почуттям
вдячності і
задоволення
залишали Америку,
сподіваючись
на нові
зустрічі з
нею в
майбутньому.
Автор: професор
КДА доктор
Дмитро
Степовик